Лариса Ніцой яскраво розгромила міф про "братні народи" України та Росії
Письменниця, борець за українську мову Лариса Ніцой в оригінальній манері розвінчала пропагандистський кремлівський міф про те, що українці і росіяни нібито є розділеним народом.
Свій пост Ніцой опублікувала 2018 року на особистій сторінці в Facebook, передає Обозреватель. Вона додала, що Росія - це не Русь.
Письменниця провела ряд історичних аналогій, які доводять, що наявність об'єднуючого історичного періоду у двох народів не створює між ними будь-якої спорідненості.
"Якщо Московія (Росія) — це Русь, а московити (росіяни) — русичі, тоді Україна — це Грузія, а українці — грузини. Обридла маячня, що за порєбріком живуть брати-слов'яни, обридла маячня, що вони — нащадки Русі", — емоційно написала вона.
Потім письменниця перейшла до історичних паралелей, які почала з періоду заснування Москви князем Юрієм Долгоруким.
"Київ. Русь — країна, що процвітає. Руссю правлять князі. Народжуються, примножуються, всім княжим дітям роздається земля. Нещасному Юрію Долгорукому такої землі не вистачило, жив собі в селі, бідував. А тоді й вирішив: взяв княжий син дружину, набрав найманців і пішов на північ на Залісся. У Заліссі жили в болотах мокші, мері, мордва. Приходить Юрчик, завойовує їх і каже: "Я — ваш князь". Частина війська, поживившись, повернулася у Київ до своїх жінок і дітей, частина дружини (молода команда) залишилася тримати владу князю. Князь згодом народжує від мерянки діток, може й дружинники (молода команда) народжують собі — це ж життя, Московія - не Русь", — розповідає Ніцой.
Однак, підкреслює вона, незважаючи на те, що дружинники-русичі на завойованій території надбали потомство, цей факт не призвів до широкої асиміляції населення. Адже соратників Долгорукого можна було легко перерахувати, тоді як чисельність представників місцевих племен досягала 250 тисяч. Згодом ті, хто мав у собі слов'янську кров, знову одружилися із вихідцями з мокші і мері, й їхні діти знову виховувалися за старими племінним традиціям. Крім того, з часом рід Долгорукого перервався: його спадкоємців фізично винищили, і родова гілка "всохла". До того ж, одразу після цього території, на яких він правив, завоювали татари.
Після розповіді про вказані часи письменниця запропонувала читачам проаналізувати ситуацію в сучасній Україні, куди після Революції Гідності приїздили попрацювати багато чиновників із Грузії, частина з яких згодом повернулася на батьківщину, а частина — залишилася жити в новій країні.
"Київ. Україна — країна, що квітує. В Україні живе той самий народ, що ще на мокшо-мерів ходив. Жили постійно на своїй землі, нікуди не виїжджали, не зникали — вмирали, народжувалися, вмирали, народжувалися — так до наших днів і дійшли. Після чергової революції запрошують із Грузії "князів із дружинниками". Хтось із команди залишився примножувати рід, хтось повернувся до Грузії або далі поїхав... "О! — повинні сказати українці. — Ми тепер грузини. Ми — нащадки давніх княжих родів Грузії — Сакартвело. Щось не так?" — закликає вона перенести фейкову історію росіян на сучасність.
Аналогічна ситуація, на думку Ніцой, складається і щодо періоду життя України під час гітлерівської окупації. Письменниця нагадала, що історії відомі випадки, коли українські жінки народжували дітей від німецьких солдатів, проте через це нікому не спало на думку шукати сакральний зв'язок між абсолютно різними європейськими народами.
Нагадаємо, Ніцой дорікнула російськомовних українців за незнання державної мови.
Як повідомляла Politeka, Ніцой рознесла українців після концерту російськомовної групи.
Також Politeka писала, що Ніцой розповіла, як російська мова впливає на українців.
