Волонтер Наталія Бреус показала вражаючі умови, в яких живуть і працюють українські військові на території 235 загальновійськового полігону “Широкий Лан” у Миколаївській області

За її словами, після осінніх дощів дороги перетворилися на болото, а вода затікає в намети.

Бійці підрозділу проходять на полігоні останні приготування і згладжування дій перед виходом в зону Операції об’єднаних сил (ООС) на Донбасі. Про те, як бійці готуються на полігоні, Бреус розповіла на своїй сторінці в Facebook.

“SOS! Ми тонемо в болоті! Прийшла осінь з дощами і знову стає питання про полігоні в Широкому Лані, знову тонуть в болоті чоботи, бруд по коліно. Йшов шостий рік війни, один з найбільших полігонів України, на якому проходять останні приготування і згладжування дій бійці перед виходом на ООС. Радості – повні чоботи… Терміново шукаємо для своїх хлопців палети, щоб якось захистити вхід в намет від води і зробити мінімальні умови в цьому хаосі. А адже обіцяли продумати умови на полігоні, на Зоні ООС легше це зробити, ніж дочекатися обіцяного”, – написала волонтер.

Волонтер нагадала, що командування Збройних Сил говорили про поліпшення умов на полігоні, але, схоже, це були лише розмови.

“Одна назва Широкий Лан викликає у хлопців оскому, при думці, що туди треба заходити, а тим більше восени або взимку”, – додала Бреус.

У коментарях до посту волонтера, колишні і нинішні військовослужбовці пишуть, що умови на полігоні для проживання з року в рік не змінюються, хоча Міноборони України рапортує про масштабному будівництві бригадного табірного військового містечка.

В кінці вересня 2019 року Міноборони України повідомило, що сума витрачених коштів на будівництво табірного містечка на території полігону “Широкий лан” становить 308,77 млн грн. У документі вказувалося, що на сьогоднішній день будівельна готовність першого пускового комплексу, який включає в себе будівництво 11 казарм, становить 75%. Будівельні роботи планується завершити до кінця 2019 року.

До слова, боєць АТО з Краматорська Олександр Проскурін з позивним «Лейтьоха» розповів, як одного разу мало не пішов воювати на сторону бойовиків проти ЗСУ.

У серпні 2014 року він прийшов в батальйон «Донбас» «піджаком» після військової кафедри. Пізніше перевівся в 93-тя ОМБр Холодний Яр. Саша народився і виріс в Краматорську – каже, російська пропаганда працювала там ще до війни:

«І так добре, що я кілька разів намагався записатися в« ополчення ». Уже після звільнення міста побачив, що українські військові не грабують і не вбивають, як нам розповідали. Так самостійно зробив висновки і вирішив йти воювати за свою землю – за Україну », – розповів боєць.

Олександр на фронті втратив ногу восени 2016 року. Тепер уже капітан каже, що наступив на ПМН:

«Незручно вийшло – попросили цигарку … У підсумку, сигарету не подав, так ще й на міну наступив», – розповів він.

З дня поранення Саша найбільше згадує «мізинчик, який зламався, коли падав, і потім дуже болів» і «евакуацію, коли до операційного столу везли кілька годин». Зовсім скоро «Лейтьоха» буде підніматися на Говерлу разом з Дмитром Котовим і іншими військовими, які отримали на війні серйозні поранення.

Нагадаємо, терористи отримали по зубах від ЗСУ за мінометне пекло: «великі втрати», деталі.

Як повідомляла Politeka, авто з військовими розбилося в ДТП.

Також Politeka писала, що бойовики озвіріли і плюнули на перемир’я: бійці ЗСУ несуть нові втрати.